- розкріпачений
- —————————————————————————————розкріпа́ченийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розкріпачений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкріпачити. || розкріпа/чено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… … Український тлумачний словник
вільновідпущений — а, е, іст. Відпущений на волю кріпак, раб; розкріпачений. || у знач. ім. вільновідпу/щений, ного, ч.; вільновідпу/щена, ної, ж … Український тлумачний словник
вільний — I 1) (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований); розкріпачений іст., вільновідпущений іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); розкутий поет. (звільнений від пут, неволі, рабства) Пор. незалежний 1) 2) (не… … Словник синонімів української мови